Чи шанували єгипетські декани як богів?

Так. Навіть у найдавніших таблицях на віках саркофагів, близько 2100 року до н. е., імена деканів записано з детермінативом, яким позначали богів. Їх шанували як божественних істот, чий розмірений рух підтримував час і лад. У наступні століття вони здобули власні образи й міфи, а в Пізній період до них зверталися в охоронних обрядах як до сил, що можуть допомогти або зашкодити.

Які боги очолювали декани?

Сопдет і Сах. Сопдет була Сіріусом, якого ототожнювали з Ісідою, а Сах — яскравою частиною Оріона, яку ототожнювали з Осірісом. Обоє з'являються в Текстах пірамід Давнього царства, а на стелі Сененмута близько 1470 року до н. е. їх зображено постатями в човнах, тоді як більшість інших деканів подано лише іменами.

Чому казали, що декани щороку помирають?

Кожен декан зникає з нічного неба приблизно на сімдесят днів, поки сонце проходить поблизу нього. «Книга Нут» пояснює це як смерть: декан заходить на заході, входить у Дуат, проводить свої сімдесят днів у домі бальзамування, очищується й знову народжується на східному обрії. Цей цикл віддзеркалює історію Осіріса й обряди муміфікації.

Який вигляд мали боги-декани?

За Нового царства більшість деканів показано лише іменами, і тільки кількох, як-от Саха й Сопдет, намальовано постатями. Від Пізнього періоду кожен декан отримує власне тіло, часто стоїть у човні із зіркою чи сонячним диском на голові. Багато з них — гібриди з головою змії, лева, барана чи сокола, а деякі тримають ножі або луки.

Як декани пов'язані із Сехмет?

Пізні єгипетські тексти пов'язують декани з посланцями й убивцями Сехмет, богині-левиці, чий гнів приносив мор. Вважали, що кожен декан може наслати або стримати хворобу у свої десять днів, тому до них і зверталися в охоронних обрядах. Єгиптологи досі сперечаються, як саме співвідносилися декани й посланці Сехмет, тож цей зв'язок краще описувати як асоціацію, а не як суворе ототожнення.

Що таке «Наос декад»?

Кам'яне святилище, виготовлене за Нектанеба I (правив 380–362 рр. до н. е.) для храму в Сафт-ель-Хенні у східній Дельті. Воно розгортає рік у тридцяти шести десятиденних періодах, подаючи образ кожного декана й описуючи його дію в його час. Святилище розбили; одна частина зберігається в Луврі, інші підняли із затоки Абукір, і 2008 року Анн-Софі фон Бомгард опублікувала об'єднаний текст.

Чому п'ять епагоменальних днів були небезпечними?

Тридцять шість деканів охоплювали 360 днів, а цивільний рік додавав ще п'ять поза лічбою. Ці дні були днями народження Осіріса, Гора, Сета, Ісіди й Нефтіди, але водночас вважалися часом, коли блукають посланці Сехмет, а рік лишається без захисту. Збереглися заклинання, що мали безпечно провести крізь ці дні.

Чи на всіх єгипетських пам'ятках однаковий список деканів?

Ні. Списки різняться від пам'ятки до пам'ятки порядком, написанням і складом. Отто Нойгебауер і Річард Паркер згрупували їх у родини, названі за характерними прикладами, серед них родини Сененмута, Сеті I і Таніса. Сах і Сопдет є в усіх, тоді як багато менш значних імен трапляється лише в деяких.

Як єгипетські імена деканів потрапили до грецької астрології?

Грекомовні астрологи птолемеївського й римського Єгипту перейняли імена в грецькому написанні. Гефестіон Фіванський та інші автори наводять тридцять шість імен деканів, по три на знак. Деякі можна простежити назад, як-от Сотіс від Сопдет і, ймовірно, Хнубіс від Кенмета, але багаторазове переписування змінило чимало з них до невпізнанності.

Як боги-декани стали демонами?

Через юдейські й християнські магічні писання перших століть н. е. «Заповіт Соломона» представляє тридцять шість деканів як духів темряви, яких зв'язує цар Соломон, і кожен зізнається, яку хворобу спричиняє і яке ангельське ім'я його проганяє. Декани зберегли своє число, місце в зодіаку й владу над хворобою, але тепер їх трактували як демонів, а не як богів.

Єгипетські декани

Декани як боги

Тридцять шість деканів від самого початку були божественними: їх писали зі знаком бога навіть тоді, коли вони слугували зірками годин. За дві тисячі років вони здобули історію життя в «Книзі Нут», окремі тіла на храмових стелях, місце серед носіїв мору й захисту, а зрештою — роль демонів у магії пізньої античності.

36: зоряних богів з іменами
70: днів невидимості щороку
380 р. до н. е.: «Наос декад»

Божественна кар'єра деканів

Від зірок годин, записаних зі знаком бога, до небезпечних сил із ножами й левовими головами: пам'ятки та ідеї, що перетворили зоряний календар на сонм богів.

✨

Боги від перших списків

Асьют і Середній Єгипет бл. 2100 р. до н. е.

Уже в найдавніших таблицях на віках саркофагів імена деканів мають детермінатив бога. Декани були божественними, ще коли слугували позначками годин, а на віках, що їх перелічують, зображено й Нут, небесну богиню, тілом якої вони мандрують.

🌟

Сопдет і Сах

провідники від Давнього царства

Сіріус був Сопдет, яку ототожнювали з Ісідою, а Оріон — Сахом, якого ототожнювали з Осірісом. Названі в Текстах пірамід і намальовані на стелі Сененмута стоячи в човнах, вони надали всьому гурту деканів характеру божественної родини в дорозі.

⚱️

Смерть у Дуаті

Абідос і Фіви від бл. 1290 р. до н. е.

«Книга Нут», вирізьблена в кенотафі Сеті I та в гробниці Рамсеса IV, розповідає, як кожен декан заходить, сімдесят днів перебуває в домі бальзамування, очищується й знову народжується на сході. Демотичний коментар римської доби показує, що жерці й тоді її вивчали.

📜

Родини списків

гробниці й храми від Нового царства до римської доби

Єдиного канону тридцяти шести не існує. Нойгебауер і Паркер розподілили списки на родини, як-от групи Сененмута, Сеті I і Таніса, кожна зі своїм порядком і написанням. Сах і Сопдет незмінні; багато інших імен то з'являються, то зникають.

⏳

Карнакський водяний годинник

Карнак бл. 1380 р. до н. е.

Виготовлена за Аменхотепа III і зазвичай названа найдавнішою вцілілою клепсидрою, алебастрова посудина позначає нічні години всередині, а ззовні зображує небо: декани, планети й північні сузір'я. Боги, що правили часом, вирізьблені на пристрої, який його вимірював.

🛶

Постаті в човнах

Едфу, Дендера й Есна від Пізнього періоду до римської доби

Пізні пам'ятки дають кожному деканові тіло: зі зміїною, левовою, баранячою чи соколиною головою, із зіркою чи диском на голові; часто декан стоїть у човні, а деякі тримають ножі. Щойно кожен декан мав власний образ, його можна було вирізьбити на камені чи описати в заклинанні.

🦁

Посланці Сехмет

храмова теологія I тисячоліття до н. е.

Пізні тексти пов'язують декани з посланцями й убивцями Сехмет, богині-левиці, що насилала мор. Кожен декан, правлячи своїми десятьма днями, міг наслати хворобу або стримати її. Наскільки тісно ототожнювали ці дві групи, фахівці досі сперечаються.

⚠️

П'ять днів поза лічбою

календар кінець року

Тридцять шість деканів по десять днів охоплюють 360 днів, залишаючи п'ять епагоменальних днів поза їхньою опікою. Це були дні народження Осіріса, Гора, Сета, Ісіди й Нефтіди, а водночас найнебезпечніші дні року, коли найбільше потребували охоронних заклинань.

🏛️

«Наос декад»

Сафт-ель-Хенна та Абукір 380–362 рр. до н. е.

Святилище Нектанеба I, що розгортає рік декан за деканом, з образом кожного й описом його дії в його десять днів. Розбите й частково затоплене в затоці Абукір, воно було знову зібране в публікації 2008 року з фрагментів, що зберігаються в Луврі та Александрії.

🌌

Процесії над головою

Верхній Єгипет птолемеївська й римська доба

На пізніх храмових стелях декани процесією крокують тілом небесної богині, часто ярусами поруч із планетами, а в римські часи — і зі знаками зодіаку. Їх показано як діяльну божественну команду, що кермує годинами, а не як зоряну карту.

🔤

Імена в грецькому вбранні

елліністичний Єгипет від II ст. до н. е.

Грецькі астрологи перейняли разом із деканами і їхні імена, і Гефестіон Фіванський перелічує тридцять шість. Сопдет стала Сотісом, а змія Хнубіса на цілющих гемах зазвичай виводять від Кенмета. Багато пізніших імен цілком утратили єгипетське коріння.

😈

Від богів до демонів

Східне Середземномор'я I–V ст. н. е.

У «Заповіті Соломона» тридцять шість деканів стають духами темряви, яких зв'язує цар, і кожен зізнається, яку хворобу спричиняє. Цельс, якого цитує Оріген, приписує єгиптянам тридцять шість демонів, що ділять між собою тіло. Старі боги зберегли своє число й владу над хворобою.

Безкоштовний 30-денний курс

Навчіться читати Таро за 30 днів

Безкоштовний курс за колодою Райдера-Вейта, по одному короткому уроку на день. Ви вивчите всі 78 карт, навчитеся викладати й тлумачити справжні розклади, від трьох карт до "Кельтського хреста", і опануєте етику розкладів для інших людей. До тридцятого дня ви зможете читати Таро і для себе, і для інших.

30 днів78 картБезкоштовно

Почати безкоштовний курс Програма курсу

Царі, будівничі й сучасні дослідники

Правителі, на чиїх пам'ятках зображено богів-деканів, і вчені, які їх зібрали, видали та знову склали докупи.

Аменхотеп III

правив бл. 1390–1352 рр. до н. е. Фіви

Цар, за якого виготовили карнакський водяний годинник: на його зовнішній поверхні довкола приладу, що вимірював ніч, вирізьблено декани, планети й північні сузір'я.

Сеті I

правив бл. 1290–1279 рр. до н. е. Абідос

Цар XIX династії, чий кенотаф в Абідосі зберігає «Книгу Нут» — трактат, що описує щорічну смерть, очищення й відродження деканів уздовж тіла небесної богині.

Рамсес IV

правив бл. 1155–1149 рр. до н. е. Долина царів

Цар XX династії, на стелі поховальної камери якого є друга копія «Книги Нут»: небесна богиня вигинається над саркофагом, а декани йдуть своїм шляхом.

Нектанеб I

правив 380–362 рр. до н. е. Сафт-ель-Хенна

Засновник XXX династії, одного з останніх корінних єгипетських царських домів, який замовив «Наос декад» з його описом сил року декан за деканом.

Генріх Бругш

1827–1894 Німеччина та Єгипет

Єгиптолог, чий «Thesaurus Inscriptionum Aegyptiacarum» зібрав астрономічні написи, серед них списки деканів, в одне з перших систематичних зібрань, з яким могли працювати вчені.

Отто Нойгебауер і Річард Паркер

1899–1990 і 1905–1993 США

Видавці «Egyptian Astronomical Texts», які розподілили списки деканів на родини й виклали свідчення про порядок, імена й образи деканів пам'ятка за пам'яткою.

Крістіан Лайтц

XX–XXI ст. Німеччина

Єгиптолог із Тюбінгена, чиї дослідження зоряних годинників і небезпечних богів храмової теології поставили декани серед захисних і загрозливих сил пізньої єгипетської релігії.

Александра фон Лівен

XXI ст. Німеччина

Єгиптологиня, чиє видання «Книги Нут» 2007 року разом із демотичними коментарями — стандартне сучасне опрацювання тексту, що описує смерть і відродження деканів.

Анн-Софі фон Бомгард

XXI ст. Франція

Авторка публікації 2008 року, яка на папері об'єднала розпорошені фрагменти «Наосу декад» і прочитала його текст, викладений декан за деканом, як міст між єгипетськими знаннями про небо й астрологією.

Йоахім Фрідріх Квак

XX–XXI ст. Німеччина

Єгиптолог із Гайдельберга, який простежив шлях деканів від ієрогліфічних і демотичних джерел до грецької астрології та магії, показавши, як дорогою змінювалися їхні імена й функції.

Зоряні боги від самого початку

Декани ніколи не були лише зірками-годинниками. Навіть на віках саркофагів Середнього царства, де вони слугують позначками годин, тридцять шість записано зі знаком зірки й детермінативом бога, а таблиці ділять віко із зображеннями Нут, небесної богині, та інших божеств. Для єгиптянина не було суперечності між зіркою, що показувала годину, і зіркою, що була живою силою. Небо було населене, і істоти, які щоночі його перетинали, були богами, чий розмірений рух підтримував лад у світі. За дві тисячі років змінилося уявлення про те, якими богами були декани: спершу членами впорядкованої небесної команди, згодом силами з норовом, зброєю та здатністю вражати живих хворобою. Ця сторінка простежує ту другу кар'єру, що почалася в храмовій теології й закінчилася в переліках демонів пізньої античності.

Сопдет і Сах на чолі

Два декани стояли над рештою. Сопдет, зірку Сіріус, ототожнювали з Ісідою, а Саха, яскраві зірки Оріона, — з Осірісом. Обоє з'являються вже в Текстах пірамід Давнього царства, задовго до таблиць деканів, як небесні образи божественної родини померлого царя. На стелі гробниці Сененмута в Дейр-ель-Бахрі, розписаній близько 1470 року до н. е., Саха й Сопдет намальовано постатями, що стоять у човнах, тоді як більшість їхніх супутників подано лише іменами. Ця пара мала значення для всієї групи. Оскільки найважливіші декани були Ісідою та Осірісом у зоряній подобі, решту розуміли як богів того самого роду, що йдуть тим самим шляхом заходу, прихованого переходу й повернення, який міф про Осіріса відвів своїй головній постаті.

Сімдесят днів смерті

Найповніша розповідь про життя деканів — «Книга Нут», космологічний трактат, вирізьблений у кенотафі Сеті I в Абідосі й повторений на стелі поховальної камери Рамсеса IV у Долині царів. Небесна богиня Нут вигинається над землею, а декани мандрують її тілом. Кожен заходить на заході, входить у Дуат і сімдесят днів залишається прихованим. За текстом, у цей час він перебуває в домі бальзамування, де його очищують, наче мумію, перш ніж він знову народиться на східному обрії. Текст трактує це як звичайне життя зірки, а не як нещастя: смерть і відродження — цикл, що тримає рік у русі. Демотичний коментар до «Книги Нут», збережений на папірусах римської доби, показує, що жерці вивчали й пояснювали трактат і через понад тисячу років після того, як його вирізьбили будівничі Сеті.

Родини списків

Офіційного переліку тридцяти шести ніколи не було. Списки деканів на стелях Нового царства, пізніших саркофагах і в птолемеївських храмах різняться порядком, написанням, а іноді й тим, які зірки до них входять. Отто Нойгебауер і Річард Паркер розподілили вцілілі списки на родини, назвавши кожну за характерною пам'яткою, серед них родини Сененмута, Сеті I і Таніса. Деякі імена повторюються майже всюди: Сах і Сопдет, а також група довкола Кенмета й Хентета — імен, що трапляються в кількох формах із префіксами, які означають приблизно «той, що перед» і «той, що після». Інші імена є в одній родині й відсутні в іншій. Ці розбіжності відображають справжні астрономічні проблеми, адже список, припасований до одного століття, у наступному розходився з календарем, але вони також показують, що декани стали теологічним каталогом, який кожна майстерня копіювала з власних джерел.

Боги на водяному годиннику

Ставши богами, декани не полишили лічби часу: дві ролі йшли пліч-о-пліч. Алебастровий водяний годинник, виготовлений за Аменхотепа III і знайдений у Карнаку, який зазвичай називають найдавнішою вцілілою клепсидрою, вимірює години водою, що витікає крізь отвір біля дна. Ззовні на ньому — небо: декани, планети й північні сузір'я, вирізьблені ярусами довкола посудини. Усередині позначено години ночі для кожного місяця. Прилад практичний, але боги на його поверхні — не прикраса. Годинник працював тому, що боги-декани рухалися так, як рухалися, і їхнє зображення на посудині віддавало пристрій під їхню владу.

Як зображали декани

За Нового царства більшість деканів — це імена в стовпчиках. У Пізній період і за Птолемеїв вони здобувають окремі тіла. На храмових стелях в Едфу, Дендері та Есні, а також на пізніх саркофагах кожен декан постає окремою постаттю, часто стоячи в човні, із зіркою або сонячним диском на голові. Багато з них гібридні: зі зміїною, левовою, баранячою чи соколиною головою, деякі тримають ножі або луки, деякі сидять у вигляді богів-мумій. Образи різняться від пам'ятки до пам'ятки так само, як різнилися імена, але принцип усталився. Тепер кожен декан мав упізнаваний вигляд, який можна було вирізьбити, намалювати, вигравіювати на камені чи описати в тексті. Саме цей звичай давати кожному деканові власний образ згодом зробив декани придатними для грецької, арабської й ренесансної магії, де все залежало від того, чи відтворено правильну постать.

Безкоштовне членство

Один безкоштовний обліковий запис поєднує вас із тарологами, учнями та авторами 52 мовами. Банківська картка не потрібна, пробного періоду немає, і скасовувати нічого не доведеться.

Безкоштовний 30-денний курс Таро зі збереженням вашого прогресу
Членство в спільноті, місцеві кола та зустрічі учасників
Профіль у каталозі учасників, де можна розповісти про свої послуги
Особистий кабінет для ваших курсів, подій, послуг, товарів і сторінки бізнесу

Створити безкоштовний обліковий запис Вже є учасником? Увійти

Посланці Сехмет

Від I тисячоліття до н. е. декани дедалі частіше з'являються серед небезпечних сил єгипетського світу. Тексти Пізнього періоду й птолемеївської доби пов'язують їх із посланцями й убивцями Сехмет, богині-левиці, чий гнів міг принести мор. Ці істоти виконували божественну кару, а про декани, кожен з яких відповідав за відтинок року, думали, що вони можуть наслати хворобу у свої десять днів або стримати її. До них зверталися в охоронних обрядах, їх називали на амулетах і в магічних текстах. Дослідники досі сперечаються, наскільки самі декани ототожнювали з посланцями Сехмет, а наскільки вони були просто однією з багатьох груп захисників і нападників, тож цей зв'язок не варто перебільшувати. Ясно інше — напрям руху: зірки, що колись позначали години, тепер були богами, чия увага могла бути небезпечною.

Дні поза роком

Деканальний календар охоплював 360 днів. Цивільний рік мав 365, і п'ять додаткових днів, епагоменальні дні, стояли поза лічбою. Це були дні народження Осіріса, Гора, Сета, Ісіди й Нефтіди, а водночас час особливої небезпеки, коли рік був незахищений, а посланці Сехмет, як вважали, діяли. Збереглися тексти для захисту в ці дні, і вони закликають богів не дати кінцю року обернутися порою мору. Місце деканів у цьому віруванні промовисте: кожен декан охороняв свої десять днів або загрожував їм, а п'ять днів, якими не правив жоден декан, були найнебезпечнішими з усіх.

Небо над померлими

Декани ніколи не полишили поховального контексту, де вперше з'явилися. Від Нового царства до римської доби на саркофагах, у трунах і поховальних камерах над тілом покійного розміщували небесну богиню Нут, і декани часто мандрують нею так само, як на храмових стелях. Зміст змінився від часів таблиць Середнього царства. Ті показували години ночі померлому, якому вони знадобляться; пізніші зображення оточують померлого богами, чий власний цикл заходу, прихованого переходу й відродження обіцяв те саме і йому. Людину, поховану під Нут і її деканами, вміщували в коло «Книги Нут», і вона приєднувалася до зірок, що вмирають на заході й знову сходять на сході. Саркофаги високих урядовців Пізнього періоду й птолемеївської доби ретельно це підкреслюють, даючи деканам їхні імена й окремі образи, а в римську добу труни з Фів могли поєднувати Нут, декани й грецький зодіак в одному намальованому небі. Упродовж усього цього часу декани в гробниці — захисники й супутники померлих, і ця роль співіснує з їхньою небезпечнішою вдачею серед живих.

«Наос декад»

Найвиразніша пам'ятка деканів як сил — святилище, виготовлене за Нектанеба I, царя XXX династії, що правив з 380 до 362 року до н. е. «Наос декад», вирізьблений для храму в Сафт-ель-Хенні у східній Дельті, згодом розбили. Одна частина зберігається в Луврі з XIX століття; інші фрагменти підняли з дна затоки Абукір поблизу Александрії, останні з них — підводні команди Франка Годдіо близько 2000 року. Знову зібране в публікації Анн-Софі фон Бомгард 2008 року, святилище розгортає рік декан за деканом. Для кожного десятиденного періоду воно показує образ декана й описує, що декан робить у свій час: здебільшого йдеться про ураження ворогів, поширення або відвернення смерті й захист Єгипту. Це один із найдавніших текстів, що трактують кожного декана як силу, чий вплив на людські справи можна прочитати період за періодом, — крок до астрологічного використання деканів, яке завершать елліністичні автори.

Єгипетські імена в грецьких устах

Переймаючи декани, грекомовні астрологи Єгипту перейняли і їхні імена, записані грецькими літерами й стерті в дорозі. Гефестіон Фіванський та інші грецькі автори наводять списки з тридцяти шести імен деканів, по три на кожен знак, і деякі з них досі можна простежити до єгипетських першоджерел. Сотіс — це Сопдет. Левоголового змія Хнубіса, або Хнуміса, вигравіюваного на багатьох цілющих гемах, зазвичай виводять від Кенмета, хоча деякі вчені натомість пов'язували його з богом-бараном Хнумом. Грецькі списки не одноманітніші за єгипетські, а латинські й пізніші арабські копії додали нових спотворень, тож багато імен пізнішої традиції не мають певного єгипетського предка. Уціліла не точна форма імені, а думка, що кожен декан його має і що знання цього імені дає людині владу над богом.

Від богів до демонів

У перші століття н. е. декани перейшли до юдейських і християнських магічних писань, де їхня вдача змінилася ще раз. «Заповіт Соломона», грецький текст, що зберігся в християнській редакції, представляє тридцять шість деканів як духів, яких приводять до царя Соломона. Вони називають себе світоправителями темряви (це відлуння Послання до ефесян), і кожен зізнається, яку хворобу спричиняє і яке ангельське ім'я його долає. Тут декани вже не боги, яких шанують, а демони, яких зв'язують, хоча їхні давні функції живуть під новою назвою: вони так само належать до зодіаку, так само їх тридцять шість, і вони так само насилають або стримують хворобу. Язичницький філософ Цельс, якого цитує Оріген, приписував єгиптянам віру в тридцять шість демонів, що ділять між собою людське тіло. Звідти декани ввійшли до цілительної магії пізньої античності — теми наступної сторінки.

Часті запитання

: Так. Навіть у найдавніших таблицях на віках саркофагів, близько 2100 року до н. е., імена деканів записано з детермінативом, яким позначали богів. Їх шанували як божественних істот, чий розмірений рух підтримував час і лад. У наступні століття вони здобули власні образи й міфи, а в Пізній період до них зверталися в охоронних обрядах як до сил, що можуть допомогти або зашкодити.
: Сопдет і Сах. Сопдет була Сіріусом, якого ототожнювали з Ісідою, а Сах — яскравою частиною Оріона, яку ототожнювали з Осірісом. Обоє з'являються в Текстах пірамід Давнього царства, а на стелі Сененмута близько 1470 року до н. е. їх зображено постатями в човнах, тоді як більшість інших деканів подано лише іменами.
: Кожен декан зникає з нічного неба приблизно на сімдесят днів, поки сонце проходить поблизу нього. «Книга Нут» пояснює це як смерть: декан заходить на заході, входить у Дуат, проводить свої сімдесят днів у домі бальзамування, очищується й знову народжується на східному обрії. Цей цикл віддзеркалює історію Осіріса й обряди муміфікації.
: За Нового царства більшість деканів показано лише іменами, і тільки кількох, як-от Саха й Сопдет, намальовано постатями. Від Пізнього періоду кожен декан отримує власне тіло, часто стоїть у човні із зіркою чи сонячним диском на голові. Багато з них — гібриди з головою змії, лева, барана чи сокола, а деякі тримають ножі або луки.
: Пізні єгипетські тексти пов'язують декани з посланцями й убивцями Сехмет, богині-левиці, чий гнів приносив мор. Вважали, що кожен декан може наслати або стримати хворобу у свої десять днів, тому до них і зверталися в охоронних обрядах. Єгиптологи досі сперечаються, як саме співвідносилися декани й посланці Сехмет, тож цей зв'язок краще описувати як асоціацію, а не як суворе ототожнення.
: Кам'яне святилище, виготовлене за Нектанеба I (правив 380–362 рр. до н. е.) для храму в Сафт-ель-Хенні у східній Дельті. Воно розгортає рік у тридцяти шести десятиденних періодах, подаючи образ кожного декана й описуючи його дію в його час. Святилище розбили; одна частина зберігається в Луврі, інші підняли із затоки Абукір, і 2008 року Анн-Софі фон Бомгард опублікувала об'єднаний текст.
: Тридцять шість деканів охоплювали 360 днів, а цивільний рік додавав ще п'ять поза лічбою. Ці дні були днями народження Осіріса, Гора, Сета, Ісіди й Нефтіди, але водночас вважалися часом, коли блукають посланці Сехмет, а рік лишається без захисту. Збереглися заклинання, що мали безпечно провести крізь ці дні.
: Ні. Списки різняться від пам'ятки до пам'ятки порядком, написанням і складом. Отто Нойгебауер і Річард Паркер згрупували їх у родини, названі за характерними прикладами, серед них родини Сененмута, Сеті I і Таніса. Сах і Сопдет є в усіх, тоді як багато менш значних імен трапляється лише в деяких.
: Грекомовні астрологи птолемеївського й римського Єгипту перейняли імена в грецькому написанні. Гефестіон Фіванський та інші автори наводять тридцять шість імен деканів, по три на знак. Деякі можна простежити назад, як-от Сотіс від Сопдет і, ймовірно, Хнубіс від Кенмета, але багаторазове переписування змінило чимало з них до невпізнанності.
: Через юдейські й християнські магічні писання перших століть н. е. «Заповіт Соломона» представляє тридцять шість деканів як духів темряви, яких зв'язує цар Соломон, і кожен зізнається, яку хворобу спричиняє і яке ангельське ім'я його проганяє. Декани зберегли своє число, місце в зодіаку й владу над хворобою, але тепер їх трактували як демонів, а не як богів.

Єгипетські декани

Останні публікації

Відкрийте для себе давню мудрість карт Таро та розкрийте таємниці вашої духовної подорожі. Наш блог — це ваш шлях до розуміння багатого символізму, значень і практичного застосування читання карт Таро.